Принцип — це основне начало, вихідне положення якої-небудь теорії, вчення; керівна ідея, основне правило діяльності. Нарешті, принцип — це внутрішнє пере­конання, погляд суб’єкта на речі, що визначає норму його поведінки’. Звідси прин­ципи е методологічними категоріями, що лежать в основі технологій по застосуван­ню теоретичних концепцій і методів пізнання в різних сферах практичної діяльності. Криміналістична методика не є винятком і становить різновид спеціального пізнан­ня, споріднений з діалектичним.

Криміналістична методика в практичному плані — це система впорядкованих слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів, орієнтованих на роз­криття, розслідування і попередження конкретного виду злочину. Як і будь-яка си­стема, методика будується відповідно до певних принципів, тобто наукових засад. Такими організаційними засадами — принципами є:

1. Законність, тобто вся діяльність по розслідуванню і профілактиці злочинів на досудовому і судовому слідстві повинна будуватися на законодавчій базі правової держави Україна і відбуватися в суворих рамках її правового поля.

2.Науковість і спроможність методів і засобів діяльності, тобто їх фактична відповідність сучасному рівню розвитку науки і техніки.

Пізнання фактів минулого на основі збереженої інформації в сьогоденні, її логічного, семантичного і психологічного аналізу.

Безперервність версіювання, планування і наукової організації праці суб’єктів досудового і судового слідства.

5.Ситуаційність і етапність діяльності суб’єктів досудового і судового слідства — «ситуація • проблема • тактичне рішення • нове знання • нова ситуація тощо »

6.Технізація та інформатизація досудового і судового слідства відповідно до за­конів України «Про національну програму інформатизації» і «Про національну Кон­цепцію програми інформатизації».

Максимальна наочність і очевидність представлення джерел доказів відобра­жуваних чи сигналів (ознак) інформації на досудовому і судовому слідстві.

Комплексність використання сил і засобів слідчих, оперативно-розшукових і спеціальних підрозділів для забезпечення повноти і швидкості припинення, роз­криття і профілактики злочинів.

Названі принципи становлять методологічні категорії, загальні положення, що служать об’єктивно-закономірними засадами конструювання теоретичних засад криміналістичної методики як розділу науки криміналістики і окремих методик роз­слідування окремих видів злочинів, що утворюють її особливу частину. Тому вони названі принципами. В даний час багато учених-криміналістів ототожнюють поняття «загальні положення» і «принципи» у методиці. Це близькі поняття, але нерівноцінні за змістом.

Положення — це місцезнаходження чогось у просторі, стан, обставини; су­купність; звід правил, сформульована думка, нарешті — розпорядок1. Справді, принципи іноді інтерпретують як положення, але не більше. В етимологічному аспекті принцип — це загальна категорія для якогось процесу діяльності, що межує або є природною закономірністю, притаманною великому класу явищ, яким є методика розслідування злочинів узагалі. Звідси вступні знання в методику роз­слідування правильніше називати не «загальні положення», а «принципи мето­дики».